Skip to main navigation Skip to main content Skip to page footer

Євроінтеграція українського агросектору: прогрес, виклики та наступні кроки

Нещодавно оприлюднений Європейською Комісією Звіт про прогрес України в межах Пакету розширення ЄС 2026 року дає змогу оцінити прогрес України у виконанні євроінтеграційних зобов’язань і визначити пріоритети подальшої роботи. Для аграрного сектору ця оцінка охоплює не лише сільське господарство, а й безпечність харчових продуктів, ветеринарну та фітосанітарну політику, а також довкілля і клімат.

За розділом 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій» Єврокомісія підвищила рівень підготовки України з 1,5 до 2 балів, зберігши оцінку прогресу на рівні 4 — «добрий прогрес». Це позитивний результат, особливо з огляду на умови повномасштабної війни. За минулий рік було закладено законодавчу основу для адміністрування аграрної підтримки відповідно до принципів Спільної аграрної політики ЄС, розвинуто Державний аграрний реєстр, розпочато впровадження системи ідентифікації земельних ділянок (LPIS), розширено пілотні проєкти мережі збору даних про сталість фермерських господарств (FSDN).

Наступне завдання – забезпечити повноцінну роботу платіжної агенції, інтегрованої системи адміністрування та контролю (IACS), розвивати систему сільськогосподарських знань та інновацій (AKIS) і поступово наближати механізми державної підтримки до вимог ЄС.

За розділом 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» оцінки залишилися незмінними. Водночас Єврокомісія відзначила законодавчий прогрес у сферах ветеринарної медицини, благополуччя тварин, здоров’я рослин і регулювання ГМО. Тут основним пріоритетом стає практичне застосування ухвалених норм: посилення спроможності Держпродспоживслужби, розвиток лабораторної інфраструктури, систем офіційного контролю та простежуваності.

Окремої уваги потребує екологічний вимір аграрної інтеграції. За розділом 27 «Довкілля та зміна клімату» рівень підготовки України залишився незмінним, тоді як оцінка прогресу знизилася з 4 до 3 балів. Для сільського господарства особливо важливими залишаються імплементація Нітратної директиви, охорона біорізноманіття та природних оселищ, а також наближення до європейських вимог у сфері землекористування й охорони водних ресурсів. Єврокомісія наголошує на необхідності прискорити ухвалення законодавства щодо захисту вод від забруднення нітратами із сільськогосподарських джерел, враховуючи зобов’язання України запровадити окремі виробничі стандарти до кінця 2028 року.

Водночас екологічна адаптація передбачає не лише законодавчі зміни, а й значні інвестиції у виробничу інфраструктуру та нові технології. В умовах війни це потребує реалістичного планування, визначення пріоритетів і належних фінансових інструментів.

Загалом звіт демонструє, що Україна продовжує рухатися до членства в ЄС, однак наступний етап потребуватиме більшої уваги до практичного впровадження європейських правил.

Логічно, що головним завданням 2027 року має стати перехід від законодавчої адаптації до практичної підготовки аграрного сектору до роботи за європейськими правилами. І тут важливо не втратити економічний вимір євроінтеграції. Ми можемо встановити амбітні строки впровадження стандартів, але маємо чесно відповісти на питання: скільки це коштуватиме українським виробникам, де вони візьмуть необхідні ресурси та як забезпечать свою конкурентоспроможність під час адаптації, враховуючи вже наявні виклики? Саме тому, виконання Національної програми адаптації має обовʼязково супроводжуватися розвитком інституційної спроможності та пошуком фінансових інструментів для модернізації виробництва. Адже успіх аграрної євроінтеграції визначатиметься не кількістю ухвалених законів та впроваджених нормативно-правових актів, а тим, чи зможемо ми забезпечити їх виконання на практиці, зберігши виробничий потенціал українського сільського господарства.


Джерело: Олександра Авраменко, Голова Комітету з євроінтеграції УКАБ та позаштатна радниця Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України

16.11.2026
Огляд аграрного законодавства України