Чому важливий діалог: досвід Молдови для нашої європейської інтеграції в АПК
Європейська інтеграція - це не лише переговори про членство, регламенти чи адаптація законодавства. Насправді вона часто починається з діалогу. З відкритої розмови між людьми, які вже пройшли певний шлях реформ, і тими, хто тільки будує власну систему.
Саме таким був один із наших нещодавніх робочих діалогів у рамках Німецько-українського агрополітичного діалогу (АПД) з колегами з Платіжного агентства Республіки Молдова (AIPA). Для України, яка готується до поступової інтеграції в систему Спільної аграрної політики ЄС (CAП), такі обміни досвідом мають надзвичайно практичну цінність.
Досвід Молдови показує дуже важливу річ: створення інституцій для реалізації аграрної політики ЄС - це не одномоментна реформа, а тривалий інституційний процес. Платіжне агентство в Молдові формувалося поступово, за значної технічної підтримки держав-членів ЄС, із залученням експертів, Twinning-проєктів та інституційного менторства. Цей шлях зайняв роки, і саме це дозволило вибудувати робочі процедури, ефективну систему контролю та управління субсидіями.
Ще один важливий урок, який я особисто вважаю цінним: починати потрібно з простих і зрозумілих інструментів підтримки, не перевантажувати систему на початку її існування і тестування. У Молдові ключовими стали інвестиційні гранти, компенсація відсоткових ставок за кредитами та підтримка тваринництва. Більш складні механізми, такі як прямі виплати на гектар, були відкладені до моменту, коли з’явилися достатньо надійні системи земельних і фермерських даних. І це, певно, ще один надзвичайно важливий момент, на який варто звернути увагу: виплатна агенція не є елементом, який існує сам по собі, всі складові інфраструктури САП є взаємопов’язаними частинами одного цілого.
Це підводить до ще одного висновку, якому ми маємо приділити більше уваги: сучасна аграрна політика і якісні рішення неможливі без якісних даних. Реєстри земельних ділянок, система ідентифікації тварин, інтегровані бази фермерських господарств, цифрові інструменти моніторингу, це все є фундаментом для прозорого та ефективного управління агросектором, підтримки агровиробників. Тут напевне можна зауважити, що Україна в цьому напрямку рухається достатньо давно, і навіть більш менш впевнено.
Не менш важливою є інституційна архітектура. Досвід Молдови показує, що чітке розмежування функцій - перевірки, авторизації платежів та їх здійснення, - є ключовим для довіри до системи та відповідності стандартам ЄС. А ще підкреслює, що аграрна політика не може реалізовуватися ізольовано: ефективна робота платіжного агентства залежить від взаємодії з іншими державними інституціями (фінансове, податкове і т.і. регулювання) та обміну даними між ними.
Для України ці уроки особливо актуальні. Наш аграрний сектор вже сьогодні є дефакто важливою частиною європейської продовольчої системи. Але інтеграція до CАП означає не лише відкриття ринків, а й створення нових чи адаптація існуючих інституцій, здатних адмініструвати складні секторальні політики на всіх рівнях.
Саме тому діалог із країнами, які проходять цей шлях паралельно з нами, має таке значення. Він дозволяє не повторювати чужі помилки, швидше знаходити ефективні рішення і будувати систему, яка якомога ефективніше працюватиме для фермерів, громад і держави.
Європейська інтеграція, на мою думку, це дорога, яку неможливо пройти наодинці. І досвід Молдови ще раз підтверджує: відкритий професійний діалог між країнами є одним із найцінніших інструментів на цьому шляху.
Д-р Ольга Трофімцева
Керівниця проєкту
Німецько-український агрополітичний діалог (АПД Україна)