Skip to main content Skip to page footer

Оцінка впливу агропродовольчої торгівлі між Україною та ЄС

Київська школа економіки (KSE) у другому півріччі 2024 року провела дослідження з аналізу можливих сценаріїв розвитку агропродовольчої торгівлі між Україною та ЄС в контексті європейської інтеграції та відповідних торговельних обмежень. Дослідження було ініційовано проєктом АПД відповідно до запиту аграрного комітету Торгово-промислової палати України. Попередні результати дослідження були представлені та обговорені в рамках чергового засідання комітету 07.11.2024 року.
У своєму дослідженні KSE посилається на звіт Європейської комісії, у якому зазначається, що Україна перебуває на ранніх етапах підготовки у галузі сільського господарства та сільського розвитку, при цьому має помірний рівень підготовки в питаннях безпечності продуктів харчування, ветеринарії та фітосанітарії. З моменту застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2014 році та створення зони глибокої та всеохоплюючої вільної торгівлі (DCFTA) з січня 2016 року, аграрна торгівля між Україною та ЄС була майже повністю лібералізована. Проте існували деякі обмеження, такі як тарифні квоти для 40 товарних груп, до яких належали зернові, м'ясо, цукор та інші агропродовольчі продукти. Ці продукти становили близько 35% аграрного експорту України до ЄС.
У червні 2022 року у відповідь на війну Росії проти України ЄС запровадив Автономні торговельні заходи (ATM), що призвели до усунення цих обмежень. В результаті, український експорт аграрної продукції (перш за все, зернових та олійних культур) різко зріс, що викликало протест у деяких країнах ЄС через побоювання щодо надмірної конкуренції з боку українського аграрного сектора. У червні 2024 року ЄС оголосив, що вводить «аварійне гальмування» в рамках ATM, яке може автоматично відновити тарифні квоти для семи аграрних продуктів у разі досягнення обсягів імпорту, що перевищують середні рівні, зареєстровані у період з липня 2021 по грудень 2023 року.
У дослідженні змодельовано два основні сценарії розвитку торгівлі: 1) введення торговельних обмежень через ATM та 2) вступ України до ЄС, що передбачає додаткові витрати на відповідність вимогам ЄС.
Згідно з результатами моделювання, якщо війна завершиться у 2025 році, між базовим сценарієм і сценарієм з лібералізацією торгівлі або з введенням ATM не буде значної різниці. Це дає Україні можливість впевнено вести подальші торговельні переговори. У випадку найшвидшого вступу до ЄС, зокрема через підвищення витрат на відповідність стандартам ЄС, очікується тимчасове скорочення постачання продукції, яке може бути компенсовано подальшим зростанням продуктивності до 2033 року.
Таким чином, український аграрний сектор має сильну конкурентоспроможність, що дозволяє йому зберігати свої позиції навіть у разі введення додаткових торговельних обмежень. Результати дослідження сприяють кращому розумінню перспектив і викликів, з якими стикається Україна на шляху до повноправного членства в ЄС, а також важливості продовження торговельних переговорів для забезпечення стабільного розвитку аграрної економіки в умовах війни.

Джерело та фото: АПД
 

07.11.2024
APD Діяльність проєкту