Еко-схеми набирають популярності: чому господарства розширюють екологічні практики та що поставлено на карту з 2028 року
Площі зростають із року в рік
Господарства дедалі активніше долучаються до запропонованих програм. За даними top agrar, у заявковому році 2023 вони подали заявки на участь в еко-схемах для майже 6 млн га. У 2026 році ця площа перевищила 9 млн га, причому майже 700 000 га було додано за останній рік. Приріст становив близько 30 % у 2024 році, 16 % у 2025 році та 8 % у 2026 році.
Особливу популярність мають два заходи. У 2026 році площа постійних луків і пасовищ із наявністю певних видів рослин-індикаторів (еко-схема 5) становила близько 2,4 млн га. Вирощування різноманітних культур із часткою бобових не менше 10 % (еко-схема 2) охопило майже 3 млн га. Із 2023 року саме еко-схема 2 щороку охоплює найбільшу площу. Екстенсивне використання постійних луків і пасовищ (еко-схема 4) поширюється на понад 1,5 млн га.
Натомість складніші у виконанні заходи залишаються менш затребуваними. Квіткові смуги в багаторічних насадженнях (еко-схема 1c), агролісівничі системи (еко-схема 3), смуги зі старою травою (еко-схема 1d) та відмова від застосування засобів захисту рослин під час вирощування товарних культур (еко-схема 6), попри подекуди суттєве зростання площ, не виправдали початкових очікувань федерального уряду. Такий висновок робить top agrar у своєму аналізі.
Складний початок і переломний момент у 2024 році
Заявковий рік 2023 став для багатьох господарств періодом адаптації. Їм потрібно було спочатку розібратися з новими умовами фінансування, вимогами до підтвердження виконання заходів та можливостями їх поєднання. Додатковим чинником стала ринкова ситуація: після початку повномасштабної російської агресії проти України середньорічні ціни на зернові у 2022 році були на 42,4 % вищими, ніж попереднього року. Тому, ухвалюючи рішення про добровільне впровадження екологічних заходів, господарства мали враховувати можливі втрати доходів. Відповідно, у 2023 році в еко-схемах брали участь лише 33 % господарств.
У 2024 році ситуація змінилася. За даними Інституту Тюнена, на які посилається top agrar, заявки на участь в еко-схемах подали близько 56 % господарств. Крім того, у 2024 році було призупинено вимогу щодо обов’язкового виведення з обробітку 4 % ріллі (стандарт належних сільськогосподарських та екологічних умов GLÖZ 8), а з 2025 року її остаточно скасували. Це вплинуло на добровільне виведення земель з обробітку в межах еко-схеми 1. Також із 2024 року федеральний уряд скоригував вимоги, а в окремих випадках і розміри виплат за певними еко-схемами, зробивши їх привабливішими для аграріїв.
Значні відмінності між регіонами та господарствами
Для господарств у регіонах із низьким рівнем створення доданої вартості, зокрема в гірських і передгірських районах, еко-схеми та регіональні агроекологічні й кліматичні заходи (AUKM) стали важливим джерелом доходу. Аналіз Інституту Тюнена, оприлюднений у вересні 2026 року, свідчить: у 2024 році виплати за екологічні заходи отримували 69 % господарств-бенефіціарів, тоді як у 2022 році їхня частка становила лише 43 %. Про це повідомляє top agrar. Особливо високою ця частка є в смузі територій від північної частини Нижньої Франконії до Рудних гір, у південній частині Шварцвальду, на Швабському Альбі та в Бранденбурзі. Натомість вона значно нижча в регіонах із розвиненим садівництвом, виноградарством та овочівництвом, зокрема в Рейнгессені й Пфальці, а також у районах інтенсивного молочного скотарства зі сприятливими природними умовами для сільськогосподарського виробництва.
Відмінності спостерігаються і залежно від розміру господарств. Найвищими виплати за екологічні заходи в розрахунку на гектар були в господарствах площею до 50 га, а зі збільшенням площі вони знижувалися. У господарствах площею понад 200 га цей показник знову дещо зростав. Лише 22 % господарств отримували виключно базові виплати, свідчать результати аналізу.
Перспективи: під загрозою фінансування з 2028 року
Наведені дані демонструють, що поставлено на карту в межах запланованої реформи. Згідно з нинішніми пропозиціями Європейської комісії, у майбутньому держави-члени ЄС мають самостійно фінансувати більшу частку екологічних заходів, тоді як базові виплати й надалі повністю здійснюватимуться коштом бюджету ЄС. У Німеччині це означатиме, що федеральним землям доведеться виділяти на оплату екологічних заходів більше коштів, ніж раніше. На думку top agrar, це може послабити політичну мотивацію пропонувати привабливі екологічні програми.
Дослідник Інституту Тюнена Норберт Редер застерігає:
«Якщо пропозиції скоротять або зроблять менш привабливими, першими від участі відмовляться господарства у регіонах зі сприятливими умовами для сільськогосподарського виробництва, адже вони мають альтернативи. Для господарств у малопродуктивних регіонах ці виплати є настільки важливим джерелом доходу, що їх скасування може поставити під загрозу саме економічне існування таких господарств».
За висновками дослідників, наведеними top agrar, скорочення програм підтримки насамперед зачепить господарства в регіонах із низьким рівнем створення доданої вартості, а також малі господарства. Реформа 2023 року спрямувала аграрні виплати на активнішу підтримку охорони довкілля та захисту клімату. Тепер дискусія щодо фінансування після 2028 року дає підстави побоюватися протилежного.
Джерело: topagrar.com
Атворка: Stefanie Awater-Esper