Між очікуваннями та реальністю: стандарти виробництва у рослинництві на шляху європейської інтеграції України

Дискусія навколо захисту рослин і удобрення в європейському рослинництві торкається одного з ключових викликів сучасної аграрної політики: продовольча безпека, економічна конкурентоспроможність та екологічна сталість не можуть бути досягнуті одночасно без певних компромісів. Для України, яка обрала шлях до членства в Європейському Союзі, це питання набуває особливої актуальності.

Регулювання ЄС: високі стандарти та відкриті питання

У сфері захисту рослин саме європейське законодавство, насамперед Регламент (ЄС) № 1107/2009, визначає, які діючі речовини можуть використовуватися на ринку Європейського Союзу. Вимоги до схвалення засобів захисту рослин, контролю залишків пестицидів і процедур допуску є надзвичайно високими та постійно посилюються. Водночас Нітратна директива встановлює жорсткі обмеження щодо застосування азотних добрив, що має суттєві наслідки для планування виробництва та потенційної врожайності.

У Німеччині та інших країнах ЄС ця дискусія триває вже давно. Представники аграрного сектору та професійні об'єднання дедалі частіше наголошують, що посилення регуляторних вимог негативно впливає на конкурентоспроможність європейських виробників порівняно з країнами поза межами ЄС. Водночас екологічні організації та частина політичного середовища наполягають на необхідності ще амбітніших екологічних заходів. Ці суперечності чітко проявляються й у дискусіях щодо майбутнього Спільної аграрної політики (CAP) після 2027 року: наскільки вагоме місце в ній надалі посідатиме конкурентоспроможність європейського сільського господарства порівняно з іншими політичними цілями?

Україна: тиск адаптації на багатьох рівнях

Наближення до законодавства ЄС означає для українських сільськогосподарських підприємств значно більше, ніж просто заміну окремих засобів захисту рослин. Воно потребує системної трансформації всієї практики рослинництва: від організації сівозмін і впровадження інтегрованих систем захисту рослин до адаптації стратегій удобрення та управління ґрунтами. Водночас дорадча інфраструктура й адміністративні спроможності, необхідні для супроводу цього процесу, у багатьох випадках ще перебувають на етапі формування.

Додатковим викликом є те, що Україна змушена здійснювати цю трансформацію в умовах повномасштабної війни, коли можливості для інвестування є обмеженими, а довгострокове планування часто залишається недосяжним.

Саме тому українські аграрії та галузеві об'єднання висловлюють занепокоєння щодо можливої втрати конкурентоспроможності в процесі адаптації до європейських вимог. У межах переговорного процесу щодо вступу до ЄС Україна взяла на себе зобов'язання поступово гармонізувати своє законодавство з acquis Європейського Союзу, зокрема у сферах захисту рослин та удобрення. Це означає, що українські виробники мають відповідати європейським стандартам ще до отримання повних переваг членства в ЄС, що потенційно може вплинути на одну з ключових експортних галузей та важливе джерело валютних надходжень країни. Саме тому часові рамки адаптації виробничих стандартів стають одним із ключових питань цього процесу. 

Quo vadis CAP — і що це означає для України?

Необхідними є узгоджені політичні підходи, які розглядають продуктивність і екологічну результативність не як взаємовиключні, а як взаємодоповнювальні цілі. Для України, яка розглядається як потенційний майбутній член Європейського Союзу, майбутня архітектура Спільної аграрної політики після 2027 року матиме безпосереднє значення.

У цьому контексті проєкт «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД Україна) виконує роль платформи, що поєднує представників українського, німецького та європейського аграрного середовища. Проєкт створює простір для професійного обміну між представниками бізнесу, науки та органів влади, сприяє кращому розумінню регуляторних вимог ЄС, поширенню німецького досвіду їх практичного впровадження, а також супроводжує й обговорює можливі політичні рішення для України.

Фредерік Тіпп 
аграрний економіст, керівник міжнародних коопераційних проєктів DLG Markets та фаховий координатор (Backstopper) проєкту «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД Україна)