Активний процес євроінтеграції України, що посилився з 23.06.2022 з набуттям статусу країни-кандидата на вступ до ЄС, ставить передумови щодо наближення національного законодавства до норм та регулювання Європейського Союзу та впровадження стандартів виробництва, безпечності та якості продукції.

Перше засідання робочої групи з питань аграрної торговельної політики відбулося в кінці лютого з представленням аналізу, підготовленого ННЦ «Інститут аграрної економіки України» на тему «Економічний ефект від запровадження вимог та стандартів ЄС до сільськогосподарської продукції в Україні». Так, за результатами проведеного Інститутом опитування 83% господарств готові дотримуватись вимог європейської зеленої угоди. З них безумовно 19% та 30% при компенсації можливих втрат державою; 20% потребують перегляду технології вирощування сільгоспкультур; 13% рахуються з ризиком відмови від вирощування деяких культур. Але підходи до виробництва в Україні зараз не можна порівнювати із європейськими. Так, за словами представника Інституту пана Пугачова, українські аграрії витрачають вдвічі менше гербіцидів на 1 га, ніж в Європі. При цьому перелік гербіцидів на понад 90% збігається з європейським, що необхідно враховувати при визначенні та запровадженні обмежень для України. За оцінками фермерів впровадження вимог і стандартів ЄС призведе до зниження врожайності та об’ємів виробництва, зростання собівартості та ціни, зміни у площах посіву та у напрямках збуту, зокрема, в бік збільшення експорту. Таким чином зростає необхідність продуманої державної політики щодо євроінтеграції, удосконалення фінансово-кредитної політики, а аграрний сектор потребуватиме адаптаційного періоду для розуміння та прийняття відповідних змін на рівні підприємств. За результатами дослідження колеги з Інституту рекомендують розробити та прийняти єдину стратегію розвитку українського аграрного сектору та економіки в цілому на засадах Green Deal, а також забезпечити трансформацію існуючої економічної системи з переходом до оновленої бізнес-моделі та впровадження концепцій сталого розвитку. При цьому значно підтримати цей процес зможе переклад документів САП ЄС українською мовою, надання необхідних роз’яснень аграрній громадськості та налагодження ефективної комунікації між галузевими асоціаціями, громадськими організаціями та експертами для підтримки роботи профільних органів влади. Підводячи підсумок обговорення пан Пугачов наголосив, що вже зараз доцільно започаткувати розробку Національного стратегічного плану, відповідно до керівних засад САП ЄС, аналогічно документам, розробленим країнами-членами у рамках САП на 2023-2027рр.

Джерело та фото: АПД; дата: 29.02.2024