KampfmittelräumungНа тлі війни, яка триває в Україні, Фаховий діалог із земельних питань АПД 06.09.2022 р. провів дискусію на тему «Гуманітарне розмінування та очищення сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних предметів. Приклади з Німеччини, перспективи для України».

У фокусі уваги цього заходу знаходився звіт «Загрози від вибухонебезпечних предметів на площах сільськогосподарського призначення в Україні, спричинені російською загарбницькою війною 2022 року», підготований за дорученням Фахового діалогу із земельних питань Каєм Вінкельманном, інженером-консультантом з гуманітарного розмінування. Ознайомитися зі звітом можна за посиланням https://www.apd-ukraine.de.

Захід відкрив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, Маркіян Дмитрасевич. У своєму вітальному слові він підкреслив, що масштаби забруднення вибухонебезпечними предметами в Україні не мають аналогів з часів Другої світової війни. Перед Україною постали надзвичайно великі виклики щодо розмінування, які вона навряд чи зможе подолати наодинці. Особливо від цього страждає саме аграрний сектор, який створює стрижень національної економіки України, адже він несе економічні втрати й насамперед втрати людського життя.

Далі пан Вінкельманн представив у своїй презентації різні методики гуманітарного розмінування на прикладах з Німеччини. Окремо доповідач зупинився на актуальній ситуації в Україні. За оцінками пана Вінкельманна, від бойових дій постраждало вже бл. 150 000-180 000 квадратних кілометрів, або бл. 25-30% всієї території України. Крім населених пунктів, найбільшої шкоди зазнали сільськогосподарські землі. Для життя людей особливо небезпечним є використання касетних боєприпасів, заборонених міжнародними конвенціями, тому що вони, як правило, оснащені чутливими запальниками й мають високу частку мін, що не розірвалися (бл. 30-50%).

За словам експерта, розмінування ускладняється ще і тим, що на території України використовуються не тільки касетні, а й багато інших боєприпасів, які походять з різних країн й епох, а також саморобні міни. Він вважає, що важливо вже зараз провести оцінку ступеню небезпеки заражених територій та впровадити їхній системний аналіз. Отже, в майбутньому завдяки цьому підвищиться ефективність розмінування та швидкість повернення площ для господарської діяльності.

Кай Вінкельманн висловив свою повагу до діяльності й професійності українських експертів з розмінування та зазначив, що з урахуванням надзвичайного масштабу руйнування та величезної площі територій, заражених вибухонебезпечними предметами, Україна вже дійшла до меж своїх кадрових і матеріальних можливостей у сфері розмінування. Тому Україна терміново потребує потужної підтримки з боку міжнародної спільноти, передусім фінансової, матеріальної та у вигляді навчання фахового персоналу.

У наступних доповідях Володимир Демчук, генерал-майор служби цивільного захисту, директор Департаменту реагування на надзвичайні ситуації Державної служби надзвичайних ситуацій України (ДСНС), разом із своїм колегою Андрієм Бевзом, а також Денис Головецький, заступник програмного менеджера й керівник операційної діяльності HALO Trust в Україні, міжнародної громадської організації, яка спеціалізується на гуманітарному розмінуванні, представили структуру й основні напрямки діяльності їхній організацій, а також їхні актуальні заходи у сфері гуманітарного розмінування. Вони підкреслили, що наразі перед Україною постали надзвичайно великі виклики щодо очищення територій від вибухонебезпечних предметів. Ця ресурсоємна діяльність потребує надзвичайно високих витрат, дуже багато часу й персоналу і характеризується дуже низькою швидкістю виконання. Тому Україна, як і раніше, розраховує на підтримку міжнародної спільноти, без допомоги якої ситуація в країні зараз була б набагато гіршою.

У панельній дискусії, в якій також взяли участь Павло Коваль, генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація», і Юрій Марчук, голова Товариства лісівників України, доповідачі представили передусім виклики, з якими зіткнулися українські сільсько- та лісогосподарські підприємства через зараження територій вибухонебезпечними предметами, а також навели приклади, як ці виклики долаються окремими підприємствами або державними й місцевими адміністраціями.

За словами пана Коваля, найбільше постраждали дрібні сімейні підприємства, які через зараження сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами втратили основи свого життєзабезпечення. Він підкреслив, що не слід недооцінювати довгострокового небезпечного впливу шкідливих для здоров’я речовин, які часто містяться в боєприпасах. Тому ВГО «Українська аграрна конфедерація» робить дедалі більший акцент на просвітницькій роботі, аби населення усвідомило наявні загрози. Тим не менш майже щодня отримуються повідомлення про поранених і загиблих внаслідок вибуху протипіхотних мін й інших боєприпасів. Великою проблемою є наявність вибухонебезпечних предметів у ріках, водосховищах й інших водоймах (узбережжя Азовського й Чорного морів, гідротехнічні споруди).

Усі учасники панельної дискусії висловили спільну думку, що розмінування заражених територій є гігантським завданням, яким країна опікуватиметься ще декілька десятиліть. Проте це являє собою передумову для відбудови України, тому що тут йдеться також про відновлення зруйнованої інфраструктури, об’єктів життєзабезпечення, житла й виробничих потужностей. Адже важливо вже сьогодні абсолютно конкретно визначити пріоритети й розподіл завдань. Вирішальне значення має при цьому підтримка міжнародної спільноти, до якої не в останню чергу належать фаховий діалог і передача знань про добре зарекомендовані методи розмінування.

Наприкінці заходу Франк Мюллер, аграрний аташе Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні, подякував за організацію діалогу й висловив свою повагу мужності й діяльності українських фермерів, які попри загрози їхньому життю продовжують оброблювати свої поля та роблять свій внесок до світової продовольчої безпеки. Особливу повагу він висловив українському уряду за створення відповідних рамкових умов. За його словами, зараз йдеться про якомога більшу мінімізацію ризиків, що виникли внаслідок забруднення вибухонебезпечними предметами, а також про відновлення потенціалу українського аграрного сектора. Німеччина у межах своїх можливостей підтримуватиме Україну на цьому шляху.

У дискусії взяли участь майже 140 слухачів, як з України, так і з Німеччини. Серед них були представники державних інституцій та організацій, місцевих органів самоврядування, дослідних інститутів, вищих навчальних закладів, асоціацій, аграрних підприємств і ЗМІ. Жвавий інтерес до заходу засвідчила також велика кількість запитань й активна дискусія, яку модерувала Катя Делльс, керівниця Фахового діалогу із земельних питань АПД. Захід було організовано за підтримки Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП).

Джерело та фото: Фаховий діалог із земельних питань АПД; Дата: 06.09.2022

Загрузка... .