22.08.2002 р. АПД провів онлайн-захід на тему «Сучасні виклики в українському аграрному виробництві», до якого доєдналось понад 80 слухачів – представників аграрної політики, бізнесу, науки, органів місцевого управління, а також українських та міжнародних експертів. Метою заходу було розглянути хід осіннього збору врожаю, зокрема, олійних культур, у тому числі ситуацію в зонах бойових дій, а також можливості з транспортуванням альтернативними шляхами, підходи щодо зберігання та реалізації нового врожаю та перспективи осінньої посівної.

Під час свого привітального слова Денис Башлик, Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, відмітив прогрес, якого досягла Україна у збереженні виробництва та відновленні логістики, яка виявилася важливим вузьким місцем під час воєнних дій. «Українські аграрії є нашими справжніми захисниками і героями. Завдяки їхній невпинній праці ми на сьогодні маємо понад 18 млн т зібраного врожаю. Крім того нам вже вдалося експортувати 1 900 тис. т продукції», – наголосив заступник Міністра. Пан Башлик зауважив, що актуальною залишається проблема нестачі потужностей для зберігання продукції аграрного виробництва та відзначив допомогу міжнародних партнерів, зокрема Німеччини, у її вирішенні. 

Офелія Нік, Парламентський статс-секретар Федерального міністра продовольства і сільського господарства ФРН, висловила свою підтримку Україні та відмітила важливість подальшого співробітництва в рамках агрополітичного діалогу. «Сьогодні ми зібрались для того, щоб разом шукати рішення, як би ми могли підтримати Україну на тлі таких жахливих подій», – зазначила пані статс-секретар. Вона наголосила на важливості чітких прогнозів щодо посівів та очікуваного врожаю, а також відмітила внесок компанії BayWa/Vista у наданні українському Міністерству відповідного інструменту для підготовки таких прогнозів.

Фахову частину заходу було розпочато «Оглядом сучасного стану та очікувань аграрного бізнесу щодо ходу жнив та перспективи осінньої посівної», підготовленим Павлом Ковалем, ген. директором ВГО «Українська аграрна конфедерація». Говорячи про перспективи посівної озимих під урожай 2023 року, пан Коваль відмітив, що за оцінками експертів близько 50% аграрних підприємств мають складнощі із матеріальним забезпеченням осінніх польових робіт. Це пов’язано із нереалізованою в повному обсязі продукцією минулого року через обмежений експорт; обмеження доступу до кредитних ресурсів; падіння цін на зернові та олійні культури на внутрішньому ринку; зростання цін на матеріальні ресурси та ряд інших чинників. «Через це можливе скорочення площ посіву озимих культур в Україні до 25-30% від середніх площ попередніх років», – зазначив експерт.

Доповідь Мартіна Бансе, директора Інституту розвитку ринків Тюнен-Інституту, була присвячена глобальній ситуації щодо світової продовольчої безпеки в контексті викликів та поточної дискусії щодо війни в Україні. Проф. Бансе відмітив, що частка людей в світі, що голодує чи не доїдає протягом останніх восьми років знову зростає, нівелюючи попереднє скорочення. Відповідно, зростання цін на продукти харчування, ймовірно, прискорить це зростання. Говорячи про розвиток, експерт відмітив, що оцінка майбутнього розвитку цін пов'язана з великою долею невизначеності. При цьому історично періоди високих цін не є новим явищем. Тому навіть зі зміною ситуації зростання цін на сільськогосподарську продукцію та енергоносії залишається імовірним. «Голод і недоїдання – це не проблема наявності, а проблема розподілу продуктів харчування», – відмітив він. Серед рекомендації, які надає до поточної ситуації Тюнен Інститут, пан Бансе наголосив на необхідності відкритих ринків, що є особливо важливим для країн, що розвиваються та мають високу залежність від імпорту. Він також рекомендував зменшувати цю залежність та розвивати сільськогосподарське виробництво, звертаючи велику увагу на його сталу інтенсифікацію.

В подальшій подіумній дискусії взяли участь представники Міністерства, аграрного бізнесу, науково-дослідних установ та міжнародні експерти.

Так, Ігор Віштак, директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики розповів про програми підтримки, які наразі МАПП пропонує аграріям. «Наразі Міністерством продовжуються програми кредитування, зокрема програма «5-7-9» та програма портфельних кредитів. Крім того, для більшої зайнятості сільського населення та активізації економіки в умовах війни і забезпечення продовольчої безпеки було запущено напрямки підтримки будівництва теплиць та розвитку садівництва», – наголосив представник Міністерства.

Олег Нів’євський з Київської школи економіки (KSE) окреслив основні збитки, які наразі несуть аграрії та яким чином можна підійти до їхньої оцінки. Крім того, KSE робить регулярний моніторинг продовольчої безпеки в Україні та в світі, результатами якого поділився експерт: «Продовольча безпека в Україні впала на 50%. Тут мова іде і про зростання цін на основний споживчий кошик і про динаміку доходів в країні». За словами пана Нів’євського, внутрішній ринок для аграріїв та харчової промисловості значно скоротиться, відповідно, жорсткіше постануть питання що і для кого саме виробляти. Але цю ситуацію варто розглядати в контексті наближення до ринку Європейського Союзу, «багатого та великого ринку, де можна успішно продавати продукти з доданою вартістю. Але для цього потрібні інвестиції, залучити які особлива важно в часи війни. Нова аграрна політика має враховувати ці виклики».

Експерт із знешкодження вибухонебезпечних матеріалів, Кай Вінкельманн, від Фахового діалогу з земельних питань АПД оцінив вартість розмінування та повернення до продуктивного використання наразі забруднених земель в Україні на рівні від 2 до 4 млрд євро. Пан Вінкельманн також підкреслив необхідність ведення документування та поточної оцінки засмічення певних територій. «Цю інформацію необхідно збирати постійно та послідовно. Це дозволить оцінити, де саме вже зараз може працювати важка техніка, а де буде потрібне більш масштабне розмінування», – відмітив він.

Про можливості спеціального інструменту, який було передано на безоплатній основі Мінагрополітики для оцінки розвитку посівів та потенційного збору урожаю розповіла Хайке Бах, експерт компанії BayWa/Vista. Зараз цей інструмент використовується Світовим Банком, Joint Research Center Єврокомісії та Київським політехнічним інститутом для підготовки відповідних прогнозів щодо площ посівів та очікуваної врожайності. Приклад матеріалу по ярих культурах наразі готується, а результати по озимій пшениці та посівам ріпаку можна знайти за посиланням.

Про важливість достовірності статистичних та прогнозних даних для прийняття відповідних агрополітичних рішень говорив Микола Пугачов, заст. директора ННЦ НААН «Інститут аграрної економіки». «Особливо важко отримувати достовірні дані під час війни, оскільки ситуація дуже швидко змінюється. Але можна розраховувати на інформацію, отриману від супутників, вона буде більш актуальною та більш достовірною», – відмітив експерт. Пан Пугачов також розповів про роботу Інституту в напрямку розробки методики оцінки та документування втрат аграрних підприємств, що особливо знадобиться при визначенні можливостей для відшкодування.

Павло Коваль, ген. директор ВГО «Українська аграрна конфедерація», говорячи про очікування аграрного бізнесу наголосив на складності ситуації. «Аграрні підприємства, особливо середні і малі, обмежені в ресурсах, оскільки досі не отримали виручку за врожай минулого року. Багато негативних факторів спрацювало одночасно, тож дуже важливо забезпечити доступ до фінансово-кредитних ресурсів», – відмітив він.

Підводячи підсумки заходу, Франк Мюллер, аташе з аграрних питань Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні, відмітив важливість тематик, що були обговоренні під час зустрічі та вагомість впливу поточної ситуації в країні на подальший розвиток аграрного сектору. Він наголосив на особливій цінності підтримки відновлення експорту та зберігання врожаю, а також проведення дискусійних заходів для обміну думками. «Ми намагатимемося і далі надавати підтримку в тих сферах, де це буде потрібно і можливо», – відмітив пан Мюллер та привітав українців з прийдешнім Днем Незалежності.

На завершення заходу, Марія Ярошко, керівниця АПД, закликала учасників слідкувати за наступними подіями проекту та запросила долучатися до наступних дискусій. «Ми намагаємося інформувати Вас та підтримувати відповідний агрополітичний діалог, навіть в такі важкі часи. Саме для цього ми є», – відмітила вона.

Джерело та фото: АПД; Дата:22.08.2022