З 25 по 29 липня 2022 р. АПД провів цьогорічну Літню школу з тематики «Аграрна торговельна політика України – виклики та перспективи в контексті євроінтеграції». У навчанні взяло участь понад 40 представників з 10 закладів вищої освіти України, серед яких викладачі з відповідним профілем у галузі аграрної політики, економіки, торгівлі, менеджменту та суміжних дисциплін. Літня школа була організована за підтримки Науково-методичного центру вищої та фахової передвищої освіти (НМЦ ВФПО) та Київської школи економіки (KSE).

На відкритті школи уповноважена представниця НМЦ ВФПО, Алла Чайковська, відмітила, що через війну в Україні цього року викладачі мають великі складнощі знайти можливості для підвищення кваліфікації. Таким чином Літня школа АПД надає цінну можливість для поглиблення професійних знань викладачів в сфері аграрної та торговельної політики. Про підтримку освітньої ініціативи АПД також наголосив Франк Мюллер, аташе посольства Федеративної республіки Німеччина в Україні, у привітанні учасників школи.

Про нову аграрну політику ЄС, Європейський Green Deal та інші стратегії, а також поточний стан політичної дискусії та виклики для міжнародної аграрної торговельної політики розповів Гаральд фон Вітцке з Берлінського університету ім. Гумбольдтів. «Україна має обирати сучасні, продуктивні та інноваційні методи сільськогосподарського виробництва. Це було б важливим внеском у світову продовольчу безпеку, а також у захист клімату та глобального природного капіталу», – зазначив почесний професор.

Актуальні виклики аграрної торговельної політики в Україні, зокрема в контексті прискорення євроінтеграційних процесів представив Микола Пугачов з Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки». Він відмітив, що в цілому співпраця з ЄС покращила конкурентоспроможність вітчизняного бізнесу не тільки на ринку ЄС. «Вимоги Євросоюзу змусили українських виробників забезпечити відповідність найвищим стандартам», – наголосив пан Пугачов, відмічаючи великі перспективи подальшого потенційного розвитку аграрної торгівлі України з ЄС.

Актуальні виклики світової аграрної торговельної політики окреслив Віллі Майєрс з Університету Міссурі. Він навів практичні приклади контролю експорту, його повної заборони або введення податку. Надаючи рекомендації для можливих подальших дій з боку СОТ, пан Майєрс зазначив потребу відновити дисципліну між імпортерами та експортерами шляхом усунення всіх типів кількісних експортних обмежень, за винятком окремих спеціальних випадків, і забезпечити систему пов’язаних зобов’язань щодо експортних податків.

Актуальну тематику кліматичних торгівельних бар'єрів, як тесту на відповідність сталості агровиробництва розкрила Оксана Девіс з Blakeway Weyburn Advisory. Вона окреслила ряд викликів, пов’язаних із впливом виробництва на клімат та потенційні ефекти для розвитку торгівлі з урахуванням цього впливу в майбутньому і перспективи України в цьому контексті. Пані Девіс розповіла про поняття вуглецевого кредиту – як дозволу для компанії виділяти певну кількість вуглецевого або інших парникових газів, та офсету – механізму, що дозволяє компаніям, які завдають шкоду навколишньому середовищу, інвестувати в проєкти, спрямовані на пропорційне скорочення викидів або зменшення негативних впливів. Такі підходи щодо оцінки потенційного негативного впливу здійснюватимуть значний вплив на торговельні відносини в майбутньому.

Методичні рекомендації для підвищення ефективності дистанційного навчання та вимоги до побудови та викладання курсів в сфері аграрної політики, економіки та торгівлі надав Райнер Лангош з Вищої школи Нойбранденбург. «В принципі, ряду компетенцій можна навчати онлайн: спеціальні знання, аналітичні підходи, підґрунтя. Інші ж, орієнтовані на практичне застосування компетенції та м’які навички, а також практичні фази та запуск інтенсивних роздумів вимагають присутності та фізичної близькості», – наголосив професор, поділившись з учасниками школи власним досвідом щодо організації ефективного дистанційного навчання в Німеччині.

Про сучасні виклики для сільськогосподарського підприємства в умовах війни в Україні та змін у торгівлі сільськогосподарською продукцією розповів керівник сільськогосподарського підприємства УІФК-АГРО, Дітріх Трайс. Він відмітив низку вагомих викликів з якими стикаються аграрні підприємства, як-то корупція та ускладнені регулювання, але наголосив на великому потенціалі та зацікавленості в розвитку аграрного бізнесу саме в Україні.

Вікторія Мюллер, незалежний експерт, представила роль стандартів якості і виробництва в торгівлі агропродовольчою продукцією, а саме підходи та досвід ЄС. Вона навела приклади найбільш поширених добровільних, державних та приватних стандартів, а також відмітила, що «часто метою недержавних торговельних стандартів є спростити управління ланцюгом поставок на глобалізованому та конкурентному міжнародному ринку продовольчих товарів, що може покласти юридичну відповідальність за безпечність продовольчих продуктів на учасників продовольчого ланцюга».

Сучасні виклики аграрної торговельної політики України, зокрема погляд аграрного бізнесу та рекомендації до вдосконалення навчального процесу представив Павло Коваль від ВГО «Українська аграрна конфедерація». Так експерт відмітив потребу в розвитку методичних засад формування компетенції «стратегування» для напрацювання відповідних довгострокових документів для сталого розвитку аграрного сектору та торгівлі аграрною продукцією в Україні.

Олег Нів’євський та Марія Богонос з Агроцентру Київської школи економіки надали аналітичну оцінку впливу війни на економіку аграрного сектору та провели аналіз інструментів та рішень у сфері аграрної торговельної політики, зокрема щодо використання імпортних тарифів та імпортних квот. Серед методичних підходів щодо аналізу торговельної політики було розглянуто: графічний аналіз, розрахунок показників, економетричний аналіз та аналіз ринкової рівноваги. За підтримки Агроцентру також було проведено практичну подію – дискусію з представником аграрного виробництва України, Олегом Завгороднім, щодо основних проблем та можливих шляхів виходу з кризи.

Про основні зміни в регулюванні землеустрою України та його потенційний вплив на політику торгівлі сільськогосподарською продукцією розповів Сергій Біленко, експерт із управління земельними ресурсами (FDB). Так пан Біленко відмітив поточні результати розвитку ринку сільськогосподарських земель в Україні та поступове встановлення ціни на землю. Не дивлячись на війну, законодавство в сфері управління земельними відносинами наразі стало розвивається, надаючи більшу прозорість та зрозумілість для власників земель та інших зацікавлених.

Значення надійної статистики для застосування при організації досліджень та розробки політики на основі фактичних даних розкрив Олександр Перехожук з Лейбніц-Інституту IAMO. Експерт підготував змістовний матеріал з рядом посилань та джерел, зокрема відкритих баз даних, які можна успішно використовувати при проведенні досліджень. «Від типу статистичних даних залежить використання як економіко-математичних моделей так і методів статистичного аналізу», – зазначив пан Перехожук, наголошуючи на важливості якості використаних даних, до яких звертаються.

Органічне землеробство в Україні, його розвиток, статус-кво до війни, поточну ситуацію та маркетингові можливості описала Ксенія Гулієва, національний довгостроковий експерт проєкту «Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства». Так пані Гулієва відмітила, що Україна входить в топ 5 імпортерів ЄС, при чому в 2018-2020 рр. з України надходило 7-10% імпорту. «Україна є важливим постачальником кукурудзи, пшениці, сої, соняшника, пшона, чорниці та інших продуктів», – зазначила експертка.

Про поточні виклики та можливості торгівлі агропродовольчими товарами в контексті триваючої війни в Україні та процесів інтеграції в ЄС розповів Річард Муді, незалежний консультант, що навів практичні приклади можливого встановлення торговельних відносин між Україною та іншими країнами в різні сезони та за різних передумов для отримання найкращого економічного результату. «Україна зараз має впізнаваність національного бренду та маркетинг, тож поточне політичне середовище відкриває певні можливості. Санкції закривають ринки для одного експортера, але відкривають ринки для іншого. Відповідно необхідно використовувати дані та аналіз, щоб скористатися цими можливостями», – підкреслив експерт.

При підведенні підсумків Літньої школи учасники представили фінальні презентації, де розповіли про цінність отриманої під час навчання інформації та їхні плани щодо подальшого використання здобутих знань та навичок в їхній роботі під час навчального процесу та проведення наукових досліджень.

Відеозаписи усіх заходів Літньої школи АПД доступні за посиланням https://youtube.com/.

Джерело: АПД; Фото: АПД; Дата: 29.07.2022