23 липня 2020 року пройшла онлайн-конференція на тему «Німецький досвід організації ефективної системи відомчих аграрних досліджень – опції для дій в Україні», організована АПД. У заході взяли участь представники Національної академії аграрних наук України (НААН), аграрної освіти та агробізнесу.

Підставою для організації конференції стали відповідні звернення, що надійшли до АПД від Парламенту та уряду України, хоча, на жаль, представники цих установ не брали участі в заході.

У своєму вітальному слові, керівник АПД, Фолькер Зассе, послався на культурно-історичну спадщину аграрних досліджень в Україні та наголосив, що аграрні дослідження в цілому, включаючи НААН, в минулому піддавалися критиці з боку громадськості, в тому числі через недостатність їхньої практичної орієнтації та недостатню міжнародну спрямованість досліджень. «Реформи в цій галузі дуже складні, вимагають довгострокових підходів, постійної активної співпраці залучених дослідників та управлінців, та їхнього взаєморозуміння для здійснення швидких, прозорих кроків у правильному напрямку», – зазначив пан Зассе.

У своєму вітальному слові, Президент Національної академії аграрних наук України, Ярослав Гадзало, наголосив на необхідності проведення реформ НААН та привітав ініціативу АПД щодо підтримки прозорого діалогу з відповідними зацікавленими сторонами та відповідальними особами. «Заходи, які вже здійснила Академія зі свого реформування і які вона продовжує здійснювати, повинні бути донесені до громадськості більш прозоро, щоб зміцнити довіру та визнання суспільством аграрних досліджень. Суспільне визнання та довіра є важливою передумовою для розвитку аграрної науки й підтримки її державою. І тому, досвід німецьких колег, які вже пройшли подібний шлях реформування, є для нас важливим», – зауважив пан Гадзало.

Ольга Ходаківська, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», представила свій аналіз структури та завдань, а також сучасних викликів НААН. Вона посилалася на результати проведеної в 2016 році експертної оцінки системи досліджень та інновацій в Україні, наданої експертами незалежної Європейської комісії з досліджень та інновацій, які дійшли висновку про високий теоретичний рівень аграрних наук в Україні. Вона також наголосила на важливості міжнародного співробітництва у сфері аграрних досліджень.

У рамках SWOT-аналізу, пані Ходаківська визначила різні проблемні місця, в тому числі низьку заробітну плату науковців, їхні недостатні знання іноземних мов (зокрема, англійської), недосконалу роботу із громадськістю, а також незадовільне фінансування з державного бюджету.

Підсумовуючи, пані Ходаківська запропонувала наступні кроки щодо реформування НААН:

• Удосконалення системи управління та прийняття рішень;
• Удосконалення структури та організації управління земельно-майновим комплексом;
• Інтеграція української аграрної науки у міжнародний дослідницький простір;
• Підвищення рівня оплати праці наукових працівників, удосконалення систем мотивації та створення умов для обміну досвідом із закордонними колегами;
• Створення при наукових установах наглядових рад для незалежного оцінювання наукових результатів діяльності, зокрема й із залученням іноземних вчених, представників  громадських організацій;
• Удосконалення системи інформування про результати досліджень.

У своїй доповіді пан Ярослав Гадзало звернув увагу на результати роботи НААН, в тому числі:

• Розробка сучасних, безпечних для довкілля технологій для різних ґрунтово-кліматичних зон за умов зміни клімату, які передбачають збереження родючості ґрунтів;
• Селекція рослин, виведення нових порід сільськогосподарських тварин;
• Розробка сучасних профілактичних заходів щодо захворювань сільськогосподарських тварин та методів боротьби з епідеміями;
• Забезпечення відродження вітчизняного виробництва ґрунтообробної, посівної техніки та обладнання.

Крім того, пан Гадзало підкреслив важливість експериментального виробничого комплексу НААН для забезпечення потреб рослинництва та тваринництва в Україні. З точки зору НААН, національна та міжнародна співпраця з науковими установами та університетами знаходиться на високому рівні.

Президент НААН також поінформував учасників заходу про «Програму реалізації реформування аграрної науки» від 31.10.2018 року, метою якої, серед іншого, є модернізації науково-дослідних установ, зменшення чисельності працюючих тощо. Спільно із навчальними закладами, громадськими організаціями та підприємствами аграрного сектору було створено п'ять Міжрегіональних наукових центрів НААН. Програма передбачає подальшу реалізацію наступних пріоритетних напрямків:

• Визнання академічного статусу за новими базовими принципами, в т.ч. розширення механізмів суспільного контролю, створення науково-консультативних рад;
• Оптимізація структури наукових установ і дослідних господарств, в т.ч. закриття неефективних науково-дослідних установ, приватизація неефективних сільськогосподарських підприємств, активізація спільних дослідницьких проектів у співпраці з аграрним бізнесом;
• Нові принципи управління дослідницьким процесом, в т.ч. децентралізація управління НААН;
• Поліпшення фінансування наукових установ, в т.ч. скорочення адміністративних витрат, збільшення обсягу залучення позабюджетних коштів;
• Оптимізація землекористування та управління майном;
• Інновації, в т.ч. створення центру «Аграрна наука України» та відповідної веб-платформи;
• Інтенсифікація інтеграції аграрної науки у світовий науковий простір.

Альфонс Бальманн, директор Лейбніц-Інституту аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою, розповів у своїй доповіді про «Німецький досвід організації ефективної системи відомчих аграрних досліджень – опції для дій в Україні». Перш за все, він відмітив довгостроковий підхід АПД щодо надання консультацій на тему «Ефективних аграрних досліджень» з 2010 року.

З огляду на статус-кво НААН, пан Бальманн звернув увагу на відмінності НААН у порівнянні з німецькими позауніверситетськими науково-дослідними установами. Це стосується невеликої частки молодих науковців, низької міжнародної помітності через брак достатньої кількості міжнародно визнаних публікацій та участі у конференціях, дефіцитів якості наукової роботи, що свідчить, зокрема, про недостатнє знання міжнародної літератури, а також сучасної теорії та методів. Також, у зв’язку із надзвичайно високою кількістю персоналу, він вказав на незадовільну оплату праці науковців, яка навіть не є конкурентоспроможною із українською аграрною сферою. З німецької точки зору, величезні площі земель, що знаходяться у підпорядкуванні НААН, не виглядає ані зрозумілим, ані виправданим. За словами Бальманна, з міжнародної точки зору, це породжує питання про самосприйняття НААН. Немає ані ознак легітимності, заснованої на науковій досконалості, ані національної чи міжнародної конкурентної орієнтації чи фундаментальних, пов’язані із висновками, оцінювань. «Для НААН навіть існує загроза втрати зв'язку із швидкою модернізацією українського сільського господарства», – підкреслив пан Бальманн.

Він також привітав зусилля з реформування НААН, але, в той же час, підкреслив додаткові підходи до реформи на рівні політики, а також НААН:

• Визначення чіткої політичної перспективи: чого саме суспільство та держава очікують від аграрних досліджень, та що вони готові зробити для цього? На це мають орієнтуватися розмір та спектр завдань наукових установ;
• Зосередження на наукових пріоритетних напрямках та перспективах розвитку;
• Створення прозорої системи оцінювання та моніторингу, у тому числі через міжнародні науково-консультативні ради;
• Більш систематичне забезпечення якості, що вимагає не лише сучасної етики досліджень, а й сучасних знань щодо теорії та методики;
• Впровадження сучасного управління наукою.

У заключній дискусії, серед інших, взяли участь Геннадій Новіков – Голова Громадської спілки «Аграрний союз України» та Микола Стрижак – Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України. Зокрема Геннадій Новіков зазначив, що: «Аграрні дослідження в Україні мають давню традицію та є важливою основою для сталого розвитку аграрного сектору Украї-ни в цілому. Аграрії широко використовують інновації НААН. Ці наукові продукти, особливо насіння сільськогосподарських культур, адаптовані до наших ґрунтово-кліматичних умов. І це дуже важливо. НААН нам потрібна». Для подолання дефіцитів практичної ефективності результатів досліджень, пан Новіков запропонував активізувати співпрацю з аграрним бізнесом в тому числі, через приватно-державні партнерства.

У своєму виступі, підбиваючи підсумки заходу, Фолькер Зассе послався на пропозиції щодо створення міжнародної науково-консультативної ради НААН: «Ця рада, що має відповідний мандат, може щоквартально консультувати НААН щодо подальшого спрямування підходів до реформ та розробки довгострокової програми досліджень, а також щодо її реалізації у напрямку використання потенціалу аграрних досліджень в Україні». АПД готовий підтримати роботу такої консультативної ради на основі німецького досвіду.

Джерело: АПД, Фото: http://naas.gov.ua, Дата: 23.07.2020