03.12.2019 відбувся цьогорічний Інформаційний день Двосторонньої коопераційної програми (ДКП) Федерального міністерства продовольства та сільського господарства (BMEL). Цією програмою BMEL підтримує країни-партнери, в тому числі і Україну, у створенні високопродуктивного сільського господарства та харчової промисловості, з акцентом на збереженні ресурсів. 

 

Реформи земельного ринку в Україні – центральний елемент актуальної аграрної політики

Відкриваючи захід, пан Геннадій Чижиков, Президент Торгово-промислової палати України, та Франк Ріттнер, BMEL, привітали учасників та відмітили високою оцінкою діяльність проектів ДКП. «Проекти ДКП постійно адаптують свої плани та діяльність до актуальних вимог українських партнерів», відзначив пан Ріттнер. 

Про те, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення необхідно зняти, жодних сумнівів не залишив Тарас Висоцький, заступник Міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства. Заступник керівника Держгеокадастру, пан Олександр Краснолуцький, представив зміни у структурі, а також планування майбутніх задач свого відомства.

Йобст Юнгенхюльзінг, з BMEL, сфокусував свою доповідь на темі «Ринок сільськогосподарських земель - німецький досвід для України» на результатах приватизації земель с/г призначення після возз’єднання Німеччини. Підводячи підсумки він підкреслив значення прозорості та громадського контролю, а також правової безпеки земельного ринку. Головні пункти земельної реформи мають бути узгоджені з представниками всіх зацікавлених сторін. Надходження від приватизації, за потреби, слід направити на цільовий розвиток сільського господарства та сільських територій, при цьому будь-які спекуляції з землями с/г призначення не припустимі. 

Адвокат, Олександр Поліводський, представив дослідження на тему «Юридична безпека у земельних відносинах України», у якому були зображені потенціальні юридичні ризики майбутнього ринку землі. «У разі зміни власника необхідно захистити законну силу договорів оренди та землекористування», сказав Поліводський. Василь Квартюк, з Лейбніц-Інституту аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою представив дослідження на тему «Розвиток цін на оренду земель сільськогосподарського призначення» і продемонстрував, що конкуренція за державні землі значно зросла. В його дослідженні також було порівняно результати традиційних аукціонів оренди з цінами он-лайн аукціонів. 

У секції «Землі с/г призначення – важливий ресурс нових територіальних структур», яку модерувала Марія Ярошко, заступниця керівника проекту АПД, учасники подіуму говорили про те, яким чином нові Об’єднані Територіальні Громади можуть успішно використовувати та управляти державними землями, та які заходи слід вжити для збільшення надходжень до бюджетів Громад. 

На завершення пан Олег Юхновський, керівник аграрного комітету ТПП України, провів секцію «Реформи для розвитку ринку землі – очікування аграрного бізнесу» та обговорив з учасниками можливий вплив земельної реформи на структури підприємств та агроекономічне зростання. 

Внески Двосторонньої коопераційної програми у впровадження актуальних реформ в аграрному секторі України

Германн Інтеманн, аграрний аташе Посольства Німеччини в Києві, відкривав другу частину заходу під питанням «Які внески у впровадження реформ зробила ДКП у 2019 році та які плани на рік прийдешній?»

Елізабет Рюегг назвала реформування ринку землі великим шансом і для органічного землеробства в Україні, якщо беззаперечні переваги сталого землеробства будуть відображені у реформах. Її проект «Німецько-українська співпраця в галузі органічного землеробства» наразі робить значні внески у розробку ефективних рамкових умов у цьому напрямку. В майбутньому проект планує приділяти більшу увагу розвитку внутрішнього попиту. 

Андре Піллінг, керівник проекту «Консультування України з питань аграрної торгівлі – в рамках Угоди між Україною та ЄС про створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі» (ПВЗВТ), розповів про позитивну динаміку аграрного експорту України протягом останніх років; проте переробна промисловість та експорт харчових продуктів все ще відстають через брак інвестицій. «Щоб створити привабливий інвестиційний клімат необхідно досягти стабільних правових рамкових умов на політичному рівні. Починаючи з 2019 року у цьому напрямку важливий внесок робить новий компонент проекту з консультування з питань політики аграрної торгівлі», - сказав Пілінг. Розвиток сталих структур для підтримки торговельних відносин в рамках ПВЗВТ є одним з пріоритетних напрямків діяльності проекту в наступному році.   

Проект «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України (FABU)» представляв Андрій Гетя, заступник керівника проекту. Він розповів про слабкі місця навчання в аграрних коледжах, які були проаналізовані перед запуском проекту FABU. Проект сприяє покращенню освіти у чотирьох пілотних коледжах у таких напрямках, як: рослинництво, тваринництво, с/г техніка, електротехніка та ветеринарна медицина. Головним завданням проекту є розширення та покращення практичного навчання на сільськогосподарських підприємствах. У 2020 році в центрі уваги проекту будуть теми дигіталізації в аграрній освіті, домовленості зі сільськогосподарськими навчально-виробничими підприємствами, визнання фермерів в якості інструкторів та забезпечення сталого впливу з боку проекту. 

Фолькер Зассе, керівник Німецько-українського агрополітичного діалогу, представив деякі  основні задачі проекту. Проект, як нейтральний модератор галузевих робочих груп прагне забезпечити сталий розвиток аграрного та лісового секторів шляхом надання німецького, європейського та міжнародного досвіду. При цьому дуже важливою складовою є підтримка партнерства (держава, бізнес, наука, громадські об’єднання) .

Про діяльність проекту в сфері кліматичної політики доповіла пані Юлія Огаренко, керівниця цього напрямку. У 2019 році було створено робочу групу, яка надавала консультації щодо розробки «Стратегії адаптації сільського, лісового та рибного господарства України до зміни клімату» та сприяла розвитку діалогу з цих питань. І хоча з української сторони є запити і на 2020 рік, але наразі конкретні плани відсутні.

Віталій Сторожук, керівник лісового компоненту АПД, розповів про результати діяльності в напрямку розвитку сталого, багатофункціонального лісокористування. В наступному році діяльність проекту буде направлена, в першу чергу, (і) на діалог із суспільством задля розробки довгострокових програм розвитку лісу, (іі) на подальшу підготовку та супровід національної інвентаризації лісів та (ііі) на реформування організації та фінансування державного лісового господарства, включаючи відповідний аналіз ринку деревини.

Mарія Ярошко, заступниця керівника проекту та відповідальна за напрямок аграрної політики, представила актуальні заходи АПД. Вона охарактеризувала роботу в чотирьох напрямках: (і) розвиток сільських територій за рахунок міжвиробничої співпраці та ефективної системи підтримки аграрної галузі, (іі) реформа аграрного управління та децентралізація, (ііі) покращення системи аграрної освіти та науки, (iv) розвиток організацій громадянського суспільства, орієнтованих на надання послуг. На 2020 рік планується продовження реалізації консультативних заходів за цими напрямками після деталізації та узгодження з українськими партнерами. 

Протягом подальшої подіумної дискусії Фолькер Зассе разом з Оленою Альшановою, директором департаменту Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Романом Сластьоном, генеральним директором УКАБ, Марією Дідух, директором Українського національного аграрного форуму, та керівниками проектів ДКП обговорили актуальні реформи в аграрному сектору та внески ДКП.

Учасники дискусії висловили оптимізм та наголосили на очікуванні покращення інвестиційного клімату, а також, як наслідок, на позитивному розвитку конкурентного становища українського сільського господарства. У цьому контексті, пан Сластьон зауважив, що сама лібералізація земельного ринку потребує значних інвестицій. Передумовою для зростання інвестицій, знову ж таки, є стабільні, прозорі та надійні рамкові умови. «Через слабкість інвестиційного клімату виникають серйозні виклики для швидкого розвитку ринку землі. Незважаючи на очевидні ризики інвестиція у купівлю землі сільськогосподарського призначення слід позиціонувати як інвестицію у майбутнє України», зазначив Зассе під час дискусії.

Ввечері того ж дня, ДКП запросила учасників заходу до аграрного вечору у Посольстві Німеччини. Пані посол, Анка Фельдгузен, привітала гостей та висловила сподівання, що проекти ДКП і надалі надаватимуть конкретну підтримку розвитку сільського господарства та аграрної торгівлі, сприяючи, тим самим, сталому та стабільному розвитку України в цілому.

Джерело: АПД. Фото: АПД. Дата 13.12.2019